Автор не претендує на те, що він «схопив бика за роги» (маю на увазі оті два запитання, що у заголовку…). Але треба, мабуть, порозміркувати трішки про те, що (кого) народ вважає (або повинен вважати?) за еліту суспільства…
Саме слово це – «eline» - в перекладі з французького означає «кращий», «обраний», «відбірний». Виходячи з сучасної елітарної теорії України, насправді, керує не еліта,а псевдоеліта. Чому? Адже згідно науковим принципам критерієм ефективності діяльності тих, хто керує державою та формує громадянське суспільство є не кількість витраченого часу і праці, на що часто і густо посилаються політичні лідери й державні чиновники, а досягнутий рівень прогресу, добробуту свого народу, забезпечення політичної стабільності та національної безпеки. З огляду на наше життя можна зробити висновок, що дійсно нами «керує» квазіеліта, яка не керує, а лише робить вигляд, що працює на «благо народа». Ця частина суспільства – «еліта» - зайнята саморекламою, самозабезпеченням й фактично пропагандою спотвореного образу життя і деградації…(Подивіться в телевізор українські канали).
В Україні до еліти стали зараховувати виключно самих найбагатших, відомих та впливових людей, але кожному громадянину, який знає способи досягнення влади, багатства в сучасній Україні, зрозуміло, що вживати до дуже багатьох з них слово «кращий» не можна, тому що ця «еліта» за 20 років незалежності не спромоглася «не словом, а ділом» покращувати життя своєму народу. Займаючись взаємопоборюванням та самозабезпеченням, як видно не озброєним оком пересічному громадянину (виборцю) в періоди нескінчених виборчих кампаній, ця «еліта» далі від власного нарцисизму не спроможна піднятися!
Рівень довіри виборців невпинно падає незалежно від того, хто з представників тієї чи іншої політичної сили знаходиться при владі в даний певний час.., кризовий чи не кризовий… і це підтверджують не лише соціологи, але й гаманець та ціни… Але це, як чітко підмітив мій «проницательный читатель» і критик В.Лозовий, констатація фактів…
Але що ж робити? Революцій на нашій землі і крові, що лилася внаслідок громадянських війн і різних побоїщ, історія «констатувала» безліч. Це вже не наш шлях,хоча гарячих голов та безкомпромісних ідей також багато. Є чимало інших, еволюційних шляхів подолання того стану, який склався в державі і їх пропонують деякі наші, вітчизняні політологи. А саме:
1. Свобода ЗМІ;
2. Боротьба з корупцією, як основним стопором цивілізаційної зміни еліт;
3. Соціальна рівність для всіх:не може бути такого стану, коли переважна більшість людей з презирством і ненавистю споглядає за незаконним збагаченням новоявлених «поміщиків»;
4. Незалежність судів: не може бути й такого стану, коли більше 50% громадян не вірять служителям Феміди в мантіях;
5. Відкриті списки на виборах, а не голосування за «котів в мішку»;
6. Сильна опозиція: лише те суспільство здібне до цивілізованої зміни еліт, в якому існує реальна сильна опозиція, до пропозицій якої здібна дослухатися правляча більшість;
7. Рівність депутатів різної статі в парламенті та органах місцевого самоврядування. Хіба це справедливо, що сьогодні у Верховній Раді лише 8 % жінок?
8. Сильні партії із своїм кадровим резервом – партій на сьогодні 187, а народ бачить, що «кадри кадрів судять», тобто на державні посади призначаються не ті, що професійно працюють на благо народу, а ті "професіонали", які порушують норми права і моралі, набиваючи свої кишені «зеленню»…
Звичайно, автор пропонує, мабуть, не вичерпний перелік умов для того,щоб держава стала правовою і багатою, а люди були соціально захищені,але і цих кроків було б достатньо, якби в найближчому майбутньому ми змогли їх здійснити…
Немає коментарів:
Дописати коментар